101 бажання за 1001 день

четвер, 9 січня 2014 р.

#12: Зіграти на дебатному турнірі поза Україною

Мінськ (Білорусь), МОСТ БГУ

турнір, який змусив думати; черга до шафи; "лосіночкі"; вівчарки-наркомани; довбаний сніг; мультикультуралізм; ір\раціональний вибір; тренд; історична перспектива; купувати поінт; "speed"; "uno"; ранкові не-шахи; не-wifi; молочні продукти; їжачки; так казав заратустра; мама буде в шоці; 18 причин вимкнути телевізор; гіпертурбота; мазохізм як щастя; бальзам; #жизньболь; білоруський віскі; накачаний трамвай; спільність; о пів на шосту ранку; український рум; держава циган; цілодобова піцерія; через дорогу до щастя; снігом в обличчя, попою в сугроб; життя в бібліотеці; день народження потати; гучні думки шепотом; аплодисменти на площі леніна; проспект уго чавеса,3; радість і квіти у жалобний день; не народись тусовщиком; дистанційний оргкомітет; чисті потяги; оладки зі свининою; "три девицы у вай-фая"; здоровий пофігізм; не-магазин; не-степашка; країна бідних мільйонерів; не-жорсткість; кефір; білоруська швейцарія.

Ця поїздка була неймовірно теплою. Давно вже не було так добре і врівноважено. Радію, що ця авантюра прокатила. Відчуваю, що щось таки змінюється.

Москва (Росія), МДТ "Кубок МГЮА"

lord of the dance; time gap; великі простори та сильний вітер; ктулху від великого брата; парк горького; москва-ріка; петро І; єкатерина ІІ; їжачки; творожок; бананове варення; косички з сиром; фіцджеральд та бенджамін баттон; 12; балакуча кицька; надувний басейн; тіммейт-ігнорант; не-брейк; творча натура тунеядця; зручний рюкзак; забуті опції; космостар; червона площа; невчасний старбакс; не-сон; розірвані кеди; жива музика; фешенебельний socials; невгаданий теб; нічне місто; не-мінськ; mortal combat; невпізнавана; дике метро; лайм-м'ята; доширак; tate; барашки; bitcoin; доктрина переносу відповідальності; брат; одинокий; ліхтарі; бажання біля кремля; мостова; пошуки продуктів; мафія; ігорі; вднх; коло огляду; кульки з мукою за ірраціональність; блакитний потяг; золота україна; брат; монорельса; старий арбат; hard rock cafe; стіна цоя; не-храм христа спасителя; ледве потяг; програміст з рівного; розрив; макдак.

#50: Вечеря на березі моря

Вийшло не найромантичнішим моментом :) Таке буває, коли маєш гарну картинку в голові, але не враховуєш деталей, які реальні. В останній день нашого з Рижиком моря вирішили влаштувати завершальну вечерю на березі, такий собі спосіб подякувати та попрощатись. Взяли з собою м'ясо, салат, сік, домашнє вино (все знайшли у кафешках чи локальних точках недалеко від бази відпочинку). Хотіли щоб все було красиво - захід сонця і ми такі на пляжі, вже правда закутані, бо стає прохолодно, але з вином, м'ясом і нам дуже дуже класно.

Уся ця казка перетворилась на Битву Титанів - ніколи ще не думала, що доведеться відбивати їжу в комарів! Х) Це було і дратуюче, і смішно всією абсурдністю ситуації - комашні було просто незліченно, ми не могли дати тому ради, тому позмагавшись трохи, але все ж з'ївши все, що з собою принесли, визнали свою поразку і пішли гуляти містом. Також шкода, що пропустили найгарнішу частину заходу сонця, бо м'ясо, яке ми замовили (шашлички просто) готували довше очікуваного.

Але спроба того вартувала - ми ще якось таке влаштуємо, вже більш підготовлені.

#48: Поїхати з Рижиком кудись

Коли ти молодий, все навколо веремія. І хоч вже і стомлює, але все одно є сподівання, що так буде завжди. Люблю свою молодість, і потребую трохи спокою. Цього літа моїм спокоєм було море - поїхали з Рижиком на тиждень в Одеську область просто відпочити. Зібрались буквально за тиждень, нікого особливо не попереджуючи. Жили на березі моря на базі відпочинку 4 дні і ще 3 дні гуляли Одесою, живучи у наших друзів. Ніякого клопоту, хвилювань, турбот. Іноді виривала до реальності потреба піклуватись за дебатну школу в Карпатах, але то були лиш незначні дрібниці.

У нас було все - море, їжа, зірки. Ми спали, говорили, засмагали, насолоджувались компанією одне одної. Ми були мирні, спокійні, радісні. Було так добре! Зранку ми снідали й шли на море. Постійно вирувала ідея встати дуже рано і побігати по пляжу, але щораз віддавали перевагу сну. В час найбільшої та найнебезпечнішої спеки сиділи в дерев'яному будиночку, де ми жили. Іноді вдень спали, або дивились фільми, читали. По обіді знову йшли на море, а там вже й вечір - вечеряли й знову йшли на море, але вже не засмагати, а дивитись на зоряне небо і рятуватись від комарів. Мені дуже подобались наші майже нічні розмови на березі моря - наче надолуження тривалого періоду без спілкування. Та й там в майже темряві, без зайвих людей слова були саме ті.

Загалом, ми вже давно хотіли такого відпочинку-поїздки. Раніше думали, що то буде просто 2 дні в якомусь місті, самі і без особливої цілі, а тут Рижик запропонувала тиждень на морі абсолютно без нікого, лише ми вдвох. То мій маленький рай :) І шкода, що ми так і не глянули "Містера Ніхто", але все ж добре, що подивились "Любов".